Лохвицький районний суд інформує
В останній статті ми знайомили читачів районної газети із підсудністю цивільних справ при зверненні до суду в порядку позовного провадження. Сьогодні хочеться ознайомити жителів району із наказним провадженням.
У відповідності до ст. 95 Цивільного процесуального Кодексу України ( ЦПК України ) судовий наказ є особливою формою судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги.
Лохвицьким районним судом на протязі 2008р. розглянуто 853 заяви про видачу судового наказу, проти 338 таких заяв за підсумками 2007р. Минулого року видано 842 судових накази, за якими належить стягнути 2424052 грв., в 2007р. ці показники складали відповідно 338 накази на суму 700105 грв.
Звертаємо увагу на вимоги, за якими може бути видано судовий наказ (ст. 96 ЦПК України), а саме, якщо:
1) заявлено вимогу, яка грунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі;
2) заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати;
3) заявлено вимогу про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника.
Діюче законодавство також передбачає, що судовий наказ може бути видано і в інших випадках, встановлених законом.
Належить знати, що у відповідності до вимог статті 97 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими діючим цивільно-процесуальним законодавством. Правила підсудності ми детально зазначали в попередній статті.
Звичайно, заява про видачу судового наказу подається у суд у письмовій формі ( ст. 96 ЦПК України ). При цьому у заяві повинно бути зазначено:
1) найменування суду, в який подається заява;
2) ім»я ( найменування ) заявника та боржника, а також ім»я ( найменування ) представника заявника, якщо заява подається представником, їхнє місце проживання або місцезнаходження;
3) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;
4) вартість майна у разі його витребування;
5) перелік документів, додаються до заяви.
Обов»язково заява підписується заявником або його представником і обов»язково подається з її копіями та копіями доданих до неї документів відповідно до кількості боржників.
У випадку, коли заява подається представником заявника, то повинно бути додано документ, що підтверджує його повноваження.
Звертаємо увагу на те, що обов»язок заявника подати до суду належно оформлену заяву. Не дотримання вимог щодо цього призведе до наслідків, зазначених в ст. 121 ЦПК України, а саме залишення заяви без руху або повернення її заявнику.
У випадку визнання заяви про видачу судового наказу неподаною і повернення її стягувану, це не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення її недоліків. Відмова у прийнятті заяви унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку ( ст. 101 ЦПК України ).
За подання заяви про видачу судового наказу сплачується судовий збір у розмірі 50г^| ставки, яка визначається з оспорюваної суми у разі звернення в суд з позовом у порядку позовного провадження ( ст. 99 ЦПК України ).
Згідно статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України « Про державне мито » № 43-93 від 30.04.1993р. ставки державного мита встановлюються із позовних заяв в розмірах - 1% ціни позову, але не менше 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а це 51 грв. і не більше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ( 1700 грв. ).
Законодавець передбачив одну особливість, а саме, що у разі відмови в прийняті заяви про видачу судового наказу або у разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувану не повертається. У разі пред»явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження ця сума зараховується до суми судового збору, встановленої за позовну заяву.
Відмічаємо ( ст. 100 ЦПК України ), що суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, якщо:
1) заявлено вимогу, не передбачену статтею 96 цього Кодексу;
2) із заяви і поданих документів вбачається спір про право. Вказане своє рішення суддя оформляє ухвалою.
У разі прийняття заяви стягувана про видачу судового наказу суд у триденний строк видає судовий наказ по суті заявлених вимог. Звертаємо увагу на те, що видача судового наказу проводиться без судового засідання і виклику стягувана та боржника для заслуховування їх пояснень ( ст. 102 ЦПК України ).
Згідно вимог ст. 103 ЦПК України у судовому наказі зазначаються:
1) дата видачі наказу;
2) найменування суду, прізвище та ініціали судді, який видав судовий наказ;
3) ім»я (^найменування ) заявника і боржника, їх місце проживання або місцезнаходження;
4) посилання на закон, на підставі якого підлягають задоволенню заявлені вимоги;
5) сума грошових коштів, які підлягають стягненню, а також розрахунковий рахунок боржника ( юридичної особи ) в установі банку, з якого повинні бути стягнуті грошові кошти, якщо такий повідомлений заявником, яке майно присуджено та його вартість;
6) сума судових витрат, що сплачена заявником і підлягає стягненню на його користь з боржника.
Законодавець зобов»язує суддю такою обставиною, що судовий наказ має відповідати вимогам документа, встановленим Законом України « Про виконавче провадження ».
Звичайно, що судовий наказ складається і підписується суддею у двох примірниках, один з яких залишається у справі, а другий скріплюється печаткою суду і видається стягувачу після набрання ним законної сили.
Суддя Лохвицького
районного суду Я.С. Сегет
_03_03.png)
