Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Об'єкт (предмет) злочину в кримінально-правовому трактуванні - це суспільні відносини, охоронювані карним законом. Більше близьким криміналістичному поняттю об'єкта злочину є кримінально-правове поняття предмета злочину. Предмет злочинного зазіхання в карному праві - елемент об'єкта зазіхання, Не діючи на який злочинець порушує або намагається порушити суспільні відносини. Тлумачення карного закону дозволяє вважати, що законодавець під предметом злочину розуміє лише матеріальний субстрат об'єкта відносини, подвергшегося знищенню, викраденню, видозміні, створенню й т.д. у процесі здійснення злочину. Криміналістична значимість вивчення об'єкта з обумовлена насамперед тим, що вплив злочинця на цей об'єкт сполучено з виникненням різних змін. Ці зміни локализируются: 1) на місці злочинної події; 2) на самому об'єкті, його частинах; 3) у місцях наступного його знаходження, укриття, реалізації: 4) на злочинці (його тілі, одязі й ін.); 5) на знаряддях злочину, технічних засобах, використаних злочинцем. У структурі об'єкта злочинної діяльності особливе місце займають люди, що стали жертвами злочинних зазіхань. Значення даних, одержуваних при вивченні цього об'єкта, многопланово. Істотними для криміналістичної теорії й практики є не тільки властивості потерпілих, але і їхнє поводження до, у процесі й після здійснення злочину, образ їхнього життя, оточення, зв'язки. Облік цих обставин важливий для швидкого й повного розкриття злочинів, оскільки в тих випадках, коли є потерпілі, рішення зазначеного завдання звичайно йде по ланцюзі: потерпілий - запідозрений - обвинувачуваний. Не менш важливе вивчення інших матеріальних об'єктів злочину. Вони підрозділяються на: 1) майно (державне, суспільне й т.д. ); 2) природні багатства (ліс, повітря, тваринний мир і т.д. ); 3) речовини, предмети, у відношенні яких законодавцем установлені певні заборони й обмеження з метою охорони суспільної безпеки, здоров'я й моральності людей (зброя, боєприпаси, наркотики, порнографія й г. буд.); 4) добутку наукового, літературної, музичної, художньої творчості, винаходу, а також предмети, що є джерелами відомостей, які держава або взагалі забороняє поширювати, або забороняє поширювати з порушенням установлених для цього правил: 5) предмети, що є символом державної влади (прапор, герб), емблемами міжнародної організації, а також пам'ятники культури, могили й інші предмети, узяті під охорону державою
Керівник апарату
Лохвицького районного суду В. Петренко