Порядок реєстрації народження

 Порядок реєстрації народження!

Реєстрація народження - це юридичний факт, на підставі якого дитина, яка народилася, стає повноправним суб’єктом правовідносин, що складаються у державі. Цим фактом держава визнає її суб’єктом права.

   Відповідно до вимог статті 144 Сімейного кодексу України, батьки зобов’язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини зареєструвати народження дитини в державному органі реєстрації актів цивільного стану. Цей обов’язок встановлюється насамперед в інтересах дитини, оскільки, не будучи зареєстрованою, вона не зможе повноцінно набувати прав й виконувати обов’язки як суб’єкт правовідносин.

        Невиконання цього обов’язку є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

      Крім того закон визначає коло осіб, які мають право зареєструвати народження дитини у разі смерті її батьків або неможливості для них з інших причин зареєструвати цей факт . Частина 2 статті 111 Сімейного кодексу України, зазначає ,що коло таких осіб практично необмежене, до них відносяться родичі дитини ( по лінії як матері, так і батька) інших осіб, уповноваженого представника закладу охорони здоров’я, в якому народилася дитина або в якому на цей час вона перебуває.

        Реєстрація народження дитини проводиться за місцем її народження або за місцем проживання її батьків чи одного з них на підставі усної чи письмової заяви батьків, а в разі їх хвороби , смерті або неможливості з інших причин здійснити цей акт – за заявою родичів, інших осіб, уповноваженого представника закладу охорони здоров’я, в якому народилася дитина або в якому вона перебуває.

         У тому разі коли батьки дитини не перебувають у шлюбі, її народження може бути зареєстровано за місцем проживання особи, яка визнає себе батьком дитини, якщо одночасно з заявою про реєстрацію вона подає заяву про визнання батьківства.

         Реєстрація народження дитини проводиться державним органом реєстрації актів цивільного стану з одночасним визначенням її походження та присвоєнням прізвища, імені та по батькові.

        Відповідно до статті 122 Сімейного кодексу України походження дитини від батьків, які перебувають у шлюбі між собою, засвідчується записом про шлюб батьків (свідоцтво про шлюб) та документами закладу охорони здоров’я про народження дружиною дитини. Закон надає запису про шлюб значення достатнього і беззаперечного доказу походження дитини від зазначених у свідоцтві батьків. Для запису жінки, яка народила дитину, матір’ю не має значення, народилася дитина у зареєстрованому шлюбі або тоді, коли її батьки не перебувають у ньому. Батьком дитини записується громадянин, зазначений у свідоцтві про шлюб як чоловік її матері. Якщо батьки мають спільне прізвище, воно присвоюється й дитині. При наявності у батьків різних прізвищ за їх письмовою згодою дитини присвоюється прізвище батька чи матері або подвійне прізвище , утворене шляхом з’єднання прізвищ батьків.

        Ім’я дитини визначається за згодою батьків. Вони мають право обирати будь – яке ім’я, передбачене або не передбачене у довідку власних імен. Законодавець передбачає можливість присвоєння дитині двох імен. По батькові дитини є однією зі складових її імені. Згідно з національними традиціями воно визначається за іменем батька. Якщо останній має подвійне ім’я, по батькові присвоюється дитині за одним з них на вибір батьків. На прохання батьків по батькові дитини може також визначатися відповідно до їх національних традицій або не присвоюватися взагалі.

       Реєстрація народження провадиться при пред’явленні: - медичного свідоцтва про народження № 103/о-95 - паспорта та паспортних документів, що посвідчують особу батьків( одного з них) - документа, який є підставою для внесення відомостей про батька дитини( свідоцтво про шлюб, заява матері, спільна заява матері та батька дитини, заява батька про визнання батьківства).

Заступник керівника апарату

Лохвицького районного суду              В. Петренко