Особливості кримінального провадження щодо неповнолітніх

 Особливості кримінального провадження щодо неповнолітніх

              В умовах реалізації судово-правової реформи особливого значення набуває питання вдосконалення кримінального провадження шодо неповнолітніх, під час якого повинен бути забезпечений максимальний захист прав та законних інтересів цих осіб, які потрапили до сфери дій кримінального процесу.

              Проблема зберігання прав та законних інтересів неповнолітніх, які вчинили злочини , постійно знаходяться в цнтрі уваги міжнародної спільноти.

              На її вирішення спрямовано ряд міжнародних  документів, зокрема, Міні­мальні стандартні правила Організації Об'єднаних Націй,  які стосуються відправлення  правосуддя по відношен­ню до неповнолітніх ("Пекінські пра­вила"). Відтак, чинне законодавство України передбачає низку особливостей  притягнення  неповнолітніх до кримі­нальної  відповідальності.  Так, Кримі­нальний кодекс України розглядає вчи­нення злочину неповнолітніми як пом'якшуючу обставину (п.З ч.І ст.66 КК).  Адже законодавець враховує на те, що формування неповнолітнього як особистості ще не закінчилося.

              Кримінальне провадження щодо неповнолітніх регулюється, перш за все, главою 38 Кримінального про­цесуального кодексу України . Для кримінального про­вадження про злочини, вчинені непов­нолітніми, законом встановлено особ­ливий предмет доказування. При про­вадженні досудового розслідування та при судовому провадженні щодо не­повнолітніх, крім обставин, зазначених у ст.91 КПК України, необхідно з'ясу­вати обставини, передбачені ст.485 КПК України, зокрема:

-         повні і всебічні відомості про особу неповнолітнього: його вік (число, місяць, рік народження), стан здоров'я та рівень розвитку, інші соціально- психологічні риси особи, які необхідно враховувати при індивідуалізації відпо­відальності чи обранні заходу вихов­ного характеру. За наявності даних про розумову відсталість неповнолітнього, не пов'язану з психічною хворобою, по­винно бути також з'ясовано, чи міг він повністю усвідомлювати значення своїх дій і в якій мірі міг керувати ними;

        -   ставлення неповнолітнього до вчи­неного ним діяння;

       - умови життя та виховання непов­нолітнього;

       - наявність дорослих підбурювачів та інших співучасників кримінального правопорушення.

              Порядок кримінального провадження щодо неповнолітніх враховує вікові, інтелектуальні, психологічні й інші особливості цих осіб, відсутність у них життєвого досвіду, певне обмеження загальної громадянської дієздатності і матеріальної відповідальності та ін. Крім того, беручи до уваги специфіку відповідальності субєктів, законом передбачені додаткові гарантії встанов­лення істини, охорони прав і законних інтересів неповнолітніх, попереджу­вального впливу судочинства.

              До таких гарантій можна віднести наступні:

-         по-перше, в провадженні щодо неповнолітніх обов'язково беруть участь батьки або інші законні пред­ставники неповнолітнього в кримінальному провадженні за участю неповнолітнього підозрюваного або обвинуваченого (ст.488 КПК України), а також представник служби у справах дітей і кримінальної міліції у справах дітей.

-         по-друге, до неповнолітніх підозрюваних чи обвинувачених, крім запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК, може застосовуватися передання їх під нагляд батьків, опікунів чи піклувальників, а до непов­нолітніх, які виховуються в дитячій установі - передання їх під нагляд адміністрації цієї установи (ст.493 КПК України). До того ж, ст. 492 КПК України передбачає специфіку застосу­вання таких запобіжних заходів, як затримання та тримання під вартою.

-          

             При постановленні вироку, крім  питань, зазначених у ст.368 КПК Украї­ни, суд зобов'язаний врахувати норми ст.ст.498-502 КПК України, які присвячені застосуванню примусових заходів виховного характеру до непов­нолітніх, які не досягай віку кримі­нальної відповідальності. До того ж, КПК України передбачає спеціальну підставу для закриття кримінального провадження судом - у зв язку із засто­суванням примусових заходів вихов­ного характеру, передбачених ч,2 ст.105 КК України КПК України).

 Керівник апарату Лохвицького

районного суду  Полтавської області              Совдус  В.М.